Богодухівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 6 "Дзвіночок" Богодухівської міської ради

 





Сторінка медичного працівника

Як запобігти харчовим отруєнням
Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:
- ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.
- прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.
- мийте руки з милом перед приготуванням їжі.
- не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
- ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
- дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».
- не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.
- не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.
- не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
- не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
- не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ПЕРЕОХОЛОДЖЕНЬ ТА ОБМОРОЖЕНЬ

У зв'язку зі зниженням добової температури Міністерство охорони здоров'я України звертається до населення з проханням дотримуватися порад медиків, як уникнути шкідливого впливу низьких температур на організм.
Постраждати від переохолодження можна навіть при плюсовій температурі. Зокрема, погодні умови з температурою нижче +7 °С вже вважаються такими, що можуть спричинити проблеми зі здоров'ям.
Холод згубно впливає у першу чергу на дрібні кровоносні судини людини. Що відбувається з органами й тканинами людини далі? Судини в кінцівках інстинктивно звужуються, щоб зберегти тепло. Саме за рахунок цього приплив крові до внутрішніх органів збільшується та підтримується внутрішня стабільна температура тіла. Ось чому циркулювання крові в кінцівках уповільнюється. Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха та ніс – вони найменше захищені через те, що в них тонкий жировий прошарок. Спочатку замерзає шкіра, а вже потім підшкірний шар, судини, м'язи, нерви та навіть кістки. І для цього не потрібна наднизька температура. Температура, при якій можна переохолодитися, може бути навіть плюсовою. При переохолодженні температура тіла знижується до 35 °С і нижче.
Корисні поради:
- Одягайтеся багатошарово: одягніть на себе кілька легких кофт замість однієї теплої. Це попередить спітніння, яке на морозі небезпечне. Якщо стане жарко, завжди можна зняти одну з кофт. З цих же міркувань одяг має бути цілком вільним.
- Захищайте відкриті ділянки шкіри. Не забувайте вдягати рукавички, а ніс та вуха захищати шапкою, шарфом, піднятим коміром;
- Вiзьмiть запасний одяг, якщо плануєте провести цілий день на морозі. Іноді достатньо змінити мокрий одяг на сухий, щоб уникнути переохолодження.
- Не виходьте на мороз голодним. Обов'язково добре поїжте, краще щось висококалорійне. Замерзли – також з'їжте що-небудь.
- Заходьте кожні півгодини-годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.
- По можливості візьміть із собою термос із гарячою кавою, чаєм чи супом.
- Працюйте руками, рухайте ними, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу – тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам.
- Не перевтомлюйтеся. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню. Як правило, люди, відчувши, що починають замерзати, рухаються дуже активно. Але це також не зовсім розумно, тому що енергія використовується дуже швидко, а сили треба поновлювати. Отож ворушіться, але не надто інтенсивно.
- Стежте за прогнозом погоди.
Категорично не можна:
- торкатися металу, як голими руками, так і язиком. Метал дуже добре проводить тепло, а отже, миттєво забирає його у вас, і у місці зіткнення може виникнути обмороження. Те саме стосується бензину. Він може дуже швидко обморозити шкіру при зіткненні, а отже, під час роботи з подібними матеріалами на морозі неодмінно використовуйте водонепроникні рукавички.
- вживати спиртне, тому що алкоголь розширює судини на поверхні тіла, що призводить до швидших втрат тепла. А це заважає судинам оберігати від тепловтрат внутрішні органи. Крім того, алкоголь просто послаблює ваш власний контроль за ситуацією, що заважатиме вам вберегтися від ушкоджень у складних умовах. Нікотин також не найкращий помічник у боротьбі з холодом через свій згубний вплив на стінки судин.
Перша допомога:
Не слід думати, що переохолодження мине саме по собі. Як тільки з'являться його симптоми – воскові плями та оніміння шкіри, негайно перейдіть у тепле приміщення.
Перша допомога при переохолодженні нескладна – зігрійтеся, посидьте у теплому приміщенні кілька годин, поїжте.
У разі обмороження слід негайно звернутися до лікаря. У крайньому випадку, треба перевдягнутися: зняти мокрий одяг і загорнутися в теплі простирадла та ковдри. Не можна чіпати обморожені ділянки тіла.
При відмороженні слід дотримуватися принципу «внутрішнього зігрівання» уражених тканин – накладати термоізолюючі пов'язки (ватно-марлеві, бавовняні тощо), вживати теплі напої.
Ні в якому разі не можна зігрівати уражені тканини тіла гарячою водою, або біля гарячих батарей, тому що це може призвести до значного поглиблення ураження.
Обов'язково пийте якомога більше рідини – будь-які теплі напої, окрім алкоголю. Вони відновлять нормальну температуру тіла та покращать циркуляцію крові. Прийміть знеболювальні та негайно зверніться по кваліфіковану допомогу!

 

Режим харчування дитини вдома

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.
Привчайте дитину:перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

Пам’ятка батькам дітей, які часто хворіють

Для забезпечення здоров'я своїх малюків батькам необхідно забезпечити деякі оздоровчі заходи вдома, обов'язково порадившись з лікарем дитини – це загартовуючі заходи, збалансоване харчування, профілактичні заходи, прогулянки круглий рік, відповідний одяг дитини у приміщенні та на вулиці.
ЗАГАРТОВУВАННЯ
1. Рухова гімнастика щоранку (не меньше 5 вправ на різну групу мязів).
2. Обтирання шиї мокрим рушником після ранкового вмивання.
3. Масаж крил носа щоранку після вмивання.
4. Полоскання рота водою кімнатної температури після кожного прийому їжі.
5. Якомога більше перебувати на свіжому повітрі.
Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день. Оптимальний час перебування на відкритому повітрі - 3,5-4 години на день з достатньою руховою активністю. Основними причинами скорочення тривалості перебування на свіжому повітрі є погіршення самопочуття, порушення стану здоров`я дітей, ускладнення метеоумов.(Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, розділ VI).
6. Не кутати дитину (одягати відповідно пори року та погодних умов з метою уникнення перегріву або переохолодження організму).
7. Часто провітрювати кімнату, особливо перед сном.
За відсутності дітей приміщення повинні періодично провітрюватися. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи. Наскрізне провітрювання має проводитися кожні 1,5-2 години з тривалістю не менше 10 хвилин. У спальнях наскрізне провітрювання здійснюється до та після сну дітей.
У холодну пору року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють.
У теплу пору року в приміщеннях із постійним перебуванням дітей забезпечується широкий доступ свіжого повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутності протягів.
8. Мити ноги перед денним сном прохолодною водою щодня (почати з температури води 28-30°С, поступово знижуючи до 18°С і нижче).

Про чипси, мозок і наркотичну залежність
Вбивчо смачні чипси

Польські вчені назвали вживання продуктів харчування з вмістом акриламіду чинником, що сприяє розвитку хвороб серця. Перш за все, це стосується чипсів і картоплі фрі.
Ще раніше довели, що акриламід підвищує ризик захворювання на рак і виникнення розладів нервової системи. Та це ще не всі біди, які загрожують дітям внаслідок уживання смачних і хрумких чипсів. Працівники Брістольського університету з допомогою дослідження, в якому взяло участь 14 тисяч дітей, з’ясували, що в малюків, які до трирічного віку куштували чипси, потім виявляли знижені показники IQ .
На жаль, навіть зміна раціону в подальшому не виправляє ситуації. 20% дітей, які погано харчувалися у 3-річному віці, надалі демонстрували зниження рівня I Q на п’ять пунктів. Адже в перші три роки життя мозок швидко розвивається, на його активність впливає багато чинників, зокрема й харчування. А ось продукти, які діти вживали в 4 – 7 – річному віці, вже не впливають на функціонування мозку.
Звідки така незрозуміла любов?
Чому діти так люблять солодощі, чипси, газовану воду, фаст-фуд? Дієтологи переконані, що причина в підсилювачах смаку, ароматизаторах тощо, тобто в тих самих харчових добавках, які, впливають на рецептори язика, дають відчуття насиченого смаку. Такі добавки викликають харчову залежність, якій дитина протистояти ще не може. Однак нещодавно дослідники з’ясували, що насправді все ще гірше. Багато харчових добавок впливають не лише на рецептори язика, а й на центр сприйняття смаку в мозку, формуючи стійкий потяг. Тобто в дитини, якій часто купують чипси, шоколадні батончики, гамбургери або сильногазовані напої, виникає залежність, яку часто можна порівняти з алкогольною чи нікотиновою. А тому не варто йти на повідку в дітлахів, які випрошують усілякі сумнівні смаколики, а тим паче, гуляючи у вихідні містом, ласувати всією сім’єю гамбургерами, картоплею фрі та запивати все це сильно газованими напоями. «Присісти» на таку їжу легко, але щоб відучити від неї дитину, потрібно буде витратити чимало сил, тим паче, коли багато її друзів їдять усе те «добре» і нічого, живі-здорові. Дитині не поясниш, що сплеск захворювань на цукровий діабет, ожиріння, захворювання шлунково-кишкового тракту, алергія – це все «подарунки» сучасного способу життя та харчування. Що екземи, тонзиліти, часті ГРВІ – це теж реакція організму на нездорову їжу. Дитина просто не мислить такими категоріями.

 

 

 

Загартування дітей в літній оздоровчий період в ДНЗ №6 «Дзвіночок»
    Особливу увагу під час літніх місяців педагоги
нашого закладу  приділяють загартуванню                                 
  дитячих організмів. Використовують для цього 
                                  природні чинники:сонце, повітря, вода.                                              
Загартування відбувається послідовно і системно,
проте обов'язково враховуються побажання батьків,
індивідуальні особливості дітей та природні умови.
 У нашому садочку застосовуються такі методи загартування:
максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;
прийом дітей і проведення ранкової гімнастики на свіжому повітрі;
сон з доступом свіжого повітря;
провітрювання групових кімнат;
сонячні ванни;
ходьба по гарячій доріжці,по траві,камінчиках;
вмивання на протязі дня прохолодною водою;
контрастне обливання ніг;
миття рук до локтей прохолодною водою.   
                                
Сонячний удар
Сонячним ударом називають гострий хворобливий стан, що виникає через перегрів прямими променями сонця голови. В результаті розширюються кровоносні судини мозку, 
до голови йде сильний приплив крові. Наслідки такого удару здатні бути вельми серйозними, і навіть загрозливими зупинкою серця і летальним результатом потерпілого.
Ризик заробити сонячний удар зростає, якщо є наступні умови:
1. - прямий вплив сонця на непокриту голову;
2. - підвищена погодна вологість;
3. - наявність деяких проблем зі здоров'ям, зокрема: гіпертонічної хвороби, вегетосудинної дистонії, ендокринних розладів, пороку серця, ожиріння;
4. - вікові ризики: діти до 1 року, особливо новонароджені, і літні люди. Сонячний удар у дітей і людей похилого віку найбільш вірогідний і загрозливо, адже у малюків ще не достатньо досконала природна терморегуляція організму, а у літніх людей - вона вже слабо функціонує;
5. - надмірна вага тіла, ожиріння;
ознаки сонячного удару легкого ступеня - це:
1. - головний біль;
2. - нудота;
3. - загальна слабкість;
4. - почастішання дихання і пульсу;
5. - розширення зіниць.
Необхідні заходи: винести / вийти із зони перегріву, надати допомогу. Якщо є нудота і блювота, надати хворому таке положення, щоб він не захлинався блювотной масою.
Симптоми сонячного удару середнього ступеня - це:
1. - сильні головні болі з нудотою і блювотою;
2. - різка адинамія;
3. - стан оглушення;
4. - хитка хода;
5. - невпевненість рухів;
6. - часом стану непритомності;
7. - почастішання дихання і пульсу;
8. - кровотеча з носа;
9. - температура тіла 38-40 ° C.
Сонячний удар, симптоми важкого стану:
Важка форма розвивається раптово. Шкіра обличчя гіперемована, пізніше блідо-ціанотичний. Можливі: зміни свідомості від плутаних свідомості до коми, тонічні і клонічні судоми, марення, галюцинації, мимовільне виділення калу і сечі, підвищення температури до 41-42 ° C, можлива раптова смерть.
Тепловий удар
Тепловий удар - це гострий хворобливий стан, що виникає при перегріванні тіла.
Тепловий удар отримати набагато легше, ніж сонячний: для нього сонце не є обов'язковою умовою, досить просто посилено попрацювати в надмірно тепломуодязі,який не проникає повітря, або провести кілька годин в задушливому приміщенні,з поганою вентиляцією.
Ознаки теплового удару:
сонливість, головний біль, загальна слабкість, запаморочення
Якщо не усунути причини перегріву, у потерпілого починається марення, галюцинації, потім хворий втрачає свідомість, особа біліє, шкіра холодна і часом синюшна, потовиділення підвищується, порушується серцева діяльність, пульс слабкий, але частий.
перша допомога при сонячному ударі і тепловому в обох випадках однакова.
Перша допомога при сонячному ударі:
1. - Перенести або перевести потерпілого в затінок або прохолодне приміщення, де достатньо кисню і нормальний рівень вологості. Бажано, щоб простір в найближчому радіусі було відкритим, без масового перебування людей;
2. - В обов'язковому порядку потерпілого потрібно покласти;
3. - Голову і ноги необхідно підняти, підклавши що-небудь під шию і щиколотки, наприклад, сумку або згорнутий рушник;
4. - Звільнити потерпілого від верхнього одягу, особливо, сдавливающей груди і шию, розстебнути воріт, бюстгальтер, зняти брючний ремінь, одяг із синтетичної або щільної тканини краще зовсім зняти, у всякому разі, до пояса;
5. - Напоїти хворого великою кількістю води, обов'язково прохолодною і краще мінеральної, можна додати цукор і солі, на кінчику чайної ложечки;
6. - Змочіть особа потерпілого холодною водою, прикладіть холодну Моркам тканину до лоба і шиї;
7. - Намочіть холодною водою будь-яку тканину і поплескайте по грудях, можна обливати все тіло водою не тепліше 20 ° С, або, якщо потерпілий в стані, прийняти прохолодний душ - 18-20 ° С;
8. - Прикладіть до голови, під потилицю і на лоб, холодний компрес, шматочки льоду або холодну пляшку;
9. - обмахувати постраждалого частими рухами;
10. - Якщо почалася мимовільна блювота, обов'язково звільніть дихальні шляхи постраждалого від блювотних мас, не дайте захлинутися, злегка поверніть його на бік;
11. - Тіло можна обприскувати холодною водою або обернути мокрим простирадлом;
12. - При замутніння свідомості дайте хворому понюхати пари розчину аміаку 10%;
13. - При розладі дихання змочіть злегка ватку в нашатирному спирті (він є в будь автомобільній аптечці) і обережно піднесіть кілька разів до його носа;
14. - В екстрених випадках, при непритомності, зупинці дихання, що не промацуванні пульсу - не чекайте медиків! Згадуйте, чого вчили вас в школі, і робіть штучне дихання потерпілому і масаж серця, поки не з'являться дихальні рухи, серцева діяльність - орієнтуйтеся по пульсу;
Профілактика теплового і сонячного удару:
1. - в сонячну спекотну погоду захищайте голову світлим, легким, легко провітрюваним головним убором (світле, краще відбиває сонячне світло), а очі захищайте темними окулярами;
2. - уникайте перебування на відкритих просторах, де прямі сонячні промені. Сонце найактивнішу і небезпечне в період: з 12.00 до 16.00 
3. - уникати впливу прямих променів сонця на непокрите тіло, а особливо голову - прикривайтесь парасолькою, чергуйте купання та відпочинок на пісочку, не засипайте на сонці, не здійснюйте тривалих екскурсій в спеку, більше пийте;
4. - не перебуваєте, довгий час на сонці, навіть якщо ви на пляжі під парасолькою. Тривалість сонячних ванн спочатку не повинна бути довше 15-20 хвилин, згодом можна поступово збільшити час, але не довше двох годин з обов'язковими перервами знаходження в тіні і прохолоді;
5. - краще не лежачи засмагати, а в русі, приймати сонячні ванни в ранкові години і вечірні. Не засмагати відразу після їжі, виходити на сонце можна тільки через годину;
6. - носіть світлу, легкий одяг, легко провітрюється, з натуральних тканин (льон, бавовна підходять ідеально), яка не перешкоджає випаровуванню поту;
7. - не їсте занадто щільно в жаркий час. Перевагу віддавайте овочам і кисломолочним продуктам;
8. - підтримуйте в організмі водний баланс. Перебуваючи на відпочинку, на морі краще в день пити не менш 3-х літрів;
9. - протирайте час від часу особа мокрим, прохолодним хусткою, частіше вмивайтеся і приймайте прохолодний душ;
10. - при відчутті нездужання терміново зверніться за допомогою або самі зробите можливі заходи.

 

Ентеробіоз
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ
1. Етіологічні фактори: людський гострик (Enterobius vermicularis) — нематода довжиною 2–13 мм, паразитує у товстому кишківнику. Зараження відбувається при ковтанні яєць → у дванадцятипалій кишці з яєць вивільняється личинка, яка мігрує до товстого кишківника (сліпа кишка і висхідна частина ободової кишки) і там дозріває → запліднені самки мігрують до ділянки ануса і там відкладають на шкіру яйця, що дозрівають протягом 6 год.
2. Резервуар і шляхи передачі інфекції: резервуар — лише люди; інфекція легко поширюється аліментарним шляхом, в основному, через забруднені руки (безпосередній контакт із інфікованою особою або посередньо через її натільну білизну, одяг, постільну білизну, рушник або забруднені іграшки, кришки унітазів, ванни) або забруднені продукти харчування. Часто розвивається аутоінвазія (розчухування у ділянці анального отвору). Можливим є зараження інгаляційним шляхом.
3. Епідеміологія: широко поширений у всьому світі, зазвичай — у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Фактори ризику: погані санітарно-гігієнічні умови; робота у дитячих яслах і садочках, дитячих будинках, закладах довготермінового догляду за розумово відсталими особами; ентеробіоз у співмешканця.
4. Інкубаційний період і період заразливості: від зараження до появи яєць у калі — 2–8 тиж.; хворий є джерелом інфекції для контактних осіб, впродовж усього періоду видалення яєць (зберігають заразливість в холодному та вологому середовищі впродовж 2–3 тиж.), які є стійкими до хлору.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГ
Найчастіше протікає безсимптомно. Головний симптом: свербіж у ділянці анального отвору, особливо вночі, часто викликає безсоння. Інколи — відсутність апетиту, дратівливість, вторинні бактеріальні інфекції шкіри навколо анального отвору. Гострики можуть викликати апендицит або проникати до жіночих статевих органів і викликати запалення.
ДІАГНОСТИКА
Виявлення яєць гостриків при мікроскопічному дослідженні мазка з анальної області. Іноді можна спостерігати наявність дорослих самок у ділянці анального отвору або на поверхні калу.
ЛІКУВАННЯ
Рекомендується щоденне прибирання помешкання (протирання пилу), щоденна зміна натільної і постільної білизни та рушників (слід їх прати у гарячій воді і прасувати гарячою праскою), коротко обрізати нігті, щоденно вранці приймати душ або ванну (змиває зі шкіри більшість яєць). Ефективним заходом для обмеження аутоінвазії є також підмивання ділянки ануса теплою водою з милом щоранку. Необхідно одночасно лікувати усіх співмешканців пацієнта.
ЛЗ вибору: пірантел п/о 11 мг/кг одноразово (макс. 1 г). Альтернативні ЛЗ: мебендазол п/о 200 мг або альбендазол 400 мг п/о одноразово (незалежно від віку). Повторіть лікування через 2 тиж., оскільки часто розвивається реінвазія. Вагітних жінок лікують тільки у випадку докучливих симптомів (перевага надається пірантелу). Рецидиви слід лікувати так само, як первинну інвазію.
ПРОФІЛАКТИКА

 

Миття рук перед вживанням і приготуванням їжі, а також після виходу з туалету, слід уникати обгризання нігтів і розчухування ділянки ануса, мити овочі та фрукти, уникати продуктів невідомого походження.

Як користуватися медичною маскою
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує носити медичну маску людям, які кашляють або чхають, а здоровим слід одягати її, коли вони надають допомогу людині з підозрою на Covid-19.
Рекомендації ВООЗ такі:
Перед тим як надягти маску, обробіть руки спиртовмісним засобом або вимийте їх з милом.
Одягніть маску так, щоб вона закривала ніс і рот без зазорів між обличчям і маскою.
Не торкайтеся маски під час використання; в разі дотику обробіть руки спиртовмісним засобом і вимийте їх з милом.
Як тільки маска стає сирою, замініть її на нову, і не використовуйте одноразові маски повторно.
Щоб зняти маску: зніміть маску, тримаючись за гумку ззаду (не торкаючись до передньої частини маски); і відразу ж викиньте в контейнер для відходів, що закривається; обробіть руки спиртовмісним засобом або вимийте їх з милом.

 

Рекомендації для батьків під час карантину,  щоб захистити себе і родину
Вчимося  і вчимо дітей зберігати спокій і робити те, що залежить від нас:
1. Регулярно і ретельно миємо руки з милом протягом 20-40 сек.;
Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися ними очей, носа або рота.
Чому це важливо?
Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.
2. За перших симптомів ГРВІ надягаємо  маску і  залишаємося вдома, при погіршенні стану обов'язково звертаємося до сімейного лікаря;
Чому це важливо?
Дітям потрібен спокій, щоб одужати. Без достатнього відпочинку може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно більше часу, щоб відновитися.
Важливо утримувати хворих і здорових дітей окремо.
Треба уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, триматися на відстані не менше 1 -2 м від хворих людей.
Шукати альтернативні способи   спілкування дітей,  щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень  від вірусних інфекцій. 
Чому це важливо?
Краплі, що містять вірус, можуть переміщатися не менше ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність захворювання.
3. Навчаємо своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання зігнутим ліктем чи одноразовою серветкою.
Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.
Чому це важливо?
Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою, допомагає запобігти поширенню вірусу   через повітря і через руки. Навчіть дітей правильно мити руки.
4. Очищуємо поверхні та предмети, до яких часто торкаєтесь:  іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп'ютера, телефону,інше чим користуєтесь.
Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси ?
Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхі.
Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезінфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезінфікуючих засобів, на етикетці продукту.
Чому це важливо?
Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2, COVID-19 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об'єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.
5. Вживаємо продукти після ретельного миття, термообробки.
Плодоовочеві продукти, що призначені для споживання у сирому вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом. Вироби з м'яса або риби повинні проходити термічну обробку.

 

Профілактика гострих кишкових інфекцій
Гострі кишкові захворювання називають «хворобою брудних рук». До кишкових інфекцій відносяться черевний тиф, дизентерія, вірусний гепатит А, харчові токсикоінфекції – сальмонельоз, ботулізм та ін.  Кишкові інфекції – заразні захворювання, які передаються від хворих людей здоровим. Ними хворіють люди різного віку, але особливо небезпечні вони для дітей. Чим менша дитина, тим важче відбувається перебіг хвороби.
 Джерелом збудників кишкових інфекцій є хвора людина або бактеріоносій. Зараження настає при вживанні неякісних харчових продуктів, які містять збудник захворювання. Досвід показує, що найчастіше фактором передачі гострих кишкових інфекцій стають неякісні молочні та м’ясні продукти, брудні овочі, фрукти та ягоди, придбані у місцях стихійної торгівлі.
Головними симптомами гострого кишкового інфекційного захворювання є підвищення температури тіла, нудота, блювота, болі в ділянці живота, рідкий стілець.
Щоб запобігти виникненню гострих кишкових інфекцій слід неухильно дотримуватися простих правил:
       1) Ретельно мийте руки перед прийомом їжі (собі і своїм дітям);
       2) Не вживайте в їжу і ні в якому разі не годуйте дітей молочними та іншими продуктами сумнівної якості, що продаються у місцях стихійної торгівлі. Купуючи продукти на ринку, зверніть увагу на умови їх зберігання;
       3) Категорично забороняється вживати сире молоко та самок вас;
       4) Зберігайте та вживайте харчові продукти, виходячи із умов і термінів їх зберігання та реалізації, що вказані на упаковці;
       5) Не вживайте самі і не давайте дітям немиті фрукти та ягоди. Свіжі овочі, фрукти, ягоди перед вживанням спочатку вимийте теплою проточною питною водою, а потім обдайте окропом.
       6) Використовуйте для пиття воду тільки гарантованої якості.
   ПАМ’ЯТАЙТЕ!  Ваше здоров’я та здоров’я вашої дитини у ваших руках

 

Виховуємо у дітей культурно-гігієнічні навички

3-й рік життя
 Перелік культурно-гігієнічних навичок, якими мають володіти діти 3-го року життя: 
 1. Засукувати рукави перед умиванням (за допомогою вихователя).
 2.  Самостійно мити руки колоподібними рухами.
 3.  Вмиватися, правильно користуючись милом.
 4.  Мити руки та обличчя, не розбризкуючи воду.
 5.  Насухо витирати обличчя та руки індивіду-альним рушником.
 6.  Брати свій рушник і вішати його на місце. 
7.  У разі потреби користуватися носовичком.
 8.  Своєчасно і правильно користуватися туалетом.
 9.   Знати своє місце за столом. 
10.  Їсти без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи, добре пережовувати їжу із закритим ротом.
 11.  Користуватися серветкою. 
12. Виходити із-за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу.
 13. Самостійно одягатися і роздягатися у певній послідовності. 
14. Складати свої речі на місце, дотримуватися акуратності в одязі та завжди бути охайним.
4-й рік життя
Перелік культурно-гігієнічних навичок, якими мають володіти діти 4-го року життя: 
1.  Самостійно засукувати рукави перед умиванням, правильно користуватися милом, мити руки колоподібними рухами
. 2. Не мочити одяг, насухо витирати обличчя і руки.
 3. Брати і вішати свій індивідуальний рушник на відведене для нього місце.
 4.  Своєчасно користуватися носовичком. 
5.  Своєчасно і правильно користуватися туалетом. 
6.  Знати своє місце за столом.
 7.  Спокійно сидіти за столом під час приймання їжі, їсти безшумно. 
8.   Правильно користуватися ложкою, виделкою (в кінці 4-го року життя), серветкою. 
9.  Їсти охайно, самостійно та акуратно, брати потрохи,   добре пережовувати їжу із закритим ротом.
 10. Після приймання їжі прополоскати рот.
 11.   Виходити із-за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу. 12.   Помічати та усувати неохайність зовнішнього вигляду та одягу, причісуватися. 
5-й рік життя
 Перелік культурно-гігієнічних навичок, якими мають володіти діти 5-го року життя: 
1.  Самостійно засукувати рукави перед умиванням, вмиватися, стежити за чистотою своїх рук, мити руки колоподібними рухами, правильно користуватися милом.
 2. Не мочити одяг, насухо витирати обличчя і руки.
 3. Брати і вішати свій індивідуальний рушник на відведене для нього місце.
 4.  Своєчасно користуватися носовичком. 
5.  Своєчасно і правильно користуватися туалетом. 
6.   Знати своє місце за столом, правильно сидіти. 
7.   Спокійно сидіти за столом під час приймання їжі, їсти безшумно.
 8.  Правильно користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем), серветкою. 9.  Їсти самостійно та акуратно, страву брати потрохи, пережовувати їжу із закритим ротом. 10.  Виходити з-за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу. 
11.  Після приймання їжі прополоскати рот. 
12.   Помічати та усувати неохайність та нелад в одязі, причісуватися.
 13.   Під час кашлю відвертатися, прикриваючи рот носовою хустинкою.
 14.    Правильно чистити зуби.  
6-й рік життя
Перелік культурно-гігієнічних навичок, якими мають володіти діти 6-го року життя: 
1. Самостійно закачувати рукави перед умиванням, вмиватися, стежити за чистотою своїх рук, мити руки колоподібними рухами, правильно користуватися милом. 
2.  Не мочити одяг, насухо витирати обличчя і руки;брати і вішати свій індивідуальний рушник на відведене для нього місце. 
3.  Своєчасно користуватися носовичком. 
4.  Своєчасно і правильно користуватися туалетом. 
5.  Знати своє місце за столом, правильно сидіти. 
6.  Спокійно сидіти за столом під час приймання їжі, їсти безшумно.
 7. Правильно користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем), серветкою. 
8.  Їсти самостійно та акуратно, страву брати потрохи, пережовувати їжу із закритим ротом. 
9.  Виходити з-за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу. 
10. Після приймання їжі прополоскати рот.
 11. Помічати та усувати неохайність та нелад в одязі; вміти розстібати (застібати) ґудзики, знімати одяг, охайно та послідовно вішати його. 
12. Під час кашлю відвертатися, прикриваючи рот    носовою хустинкою.
 13. Правильно чистити зуби. 
14. Стежити за зачіскою, зачісуватися. 

 

Перші ознаки застуди у дітей

Застуду у дітей легко виявити по цілому ряду симптомів: кашель, нежить, закладеність носа, біль у горлі, підвищення температури тіла. Звертайте увагу на всі ці симптоми, кашель може бути «сухий», «гавкаючий», з виділенням мокротиння, нападоподібний. «Сухий» і «гавкаючий» кашель - ознака захворювання верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, трахеїт). Тривалий нападоподібний кашель з виділенням мокротиння говорить про те, що інфекція спустилася глибше і дійшла до бронхів і легенів.
Статистичні дані показують, що діти дошкільного віку хворіють на застуду приблизно 9 разів на рік, а діти, які відвідують дитячий садок, ще частіше - 12 разів. У підлітків і дорослих зазвичай відзначається близько 7 випадків застуди в році.
Тактика швидкого одужання
Якщо дитина підхопила застуду, її, зрозуміло, потрібно лікувати, щоб попередити ускладнення. Обов’язково необхідний візит лікаря додому у випадку, якщо дитина хворіє з якимись незвичними для застуди симптомами. Крім того, при лікуванні застуди у дітей, якщо батьки лікують дитину самостійно, і на третю добу не настає покращення, малюка теж обов’язково повинен оглянути лікар.
Консультація лікаря необхідна при таких симптомах:
висока температура (вище 38, 5 градусів), що не проходить після 3-х днів лікування;
холодний піт і гарячі руки у дитини;
раптова млявість зі зниженою температурою;
поява незвичайного висипу;
діарея більше 5 разів за добу плюс багаторазова блювота;
неадекватна реакція дитини на запитання-відповідь;
раптово охриплий голос у дитини;
порушення дихання;
поява набряків, особливо на обличчі, в ділянці голови і шиї;

 

вперше виникли скарги на головний біль.

9 корисних ресурсів для медиків

British Medical Journal https://www.facebook.com/bmjdotcom/— авторитетне фахове видання для медиків по всьому світі. Зараз їхні два найбільших освітніх ресурси доступні безкоштовно для українських лікарів — це BMJ Best Practice та BMJ Learning. Цінний матеріал, якщо ви лише починаєте працювати в медицині. 
INgenius https://www.facebook.com/INgeniusUA— українська платформа для медиків та студентів медвишів: можливості, новини, дослідження, цікаві матеріали та підбірки корисних сайтів.
Medscape http://https://www.medscape.com — великий медичний ресурс з новинами, статтями, довідковими та навчальними матеріалами. Зареєструйтесь, щоб отримати доступ (це безкоштовно).
News Medical https://www.medscape.com — ще один сайт з новинами про дослідження й відкриття в медицині. Тут є колонки експертів, довідкова інформація та інші матеріали, які стануть у нагоді медикам.
Prometheus https://prometheus.org.ua— українська освітня платформа. Тут можна безкоштовно пройти онлайн-курси з різних галузей. Курси ведуть викладачі вишів, керіники компаній та установ. Після закінчення курсу можна отримати сертифікат з підписом викладача. На сайті наразі є кілька медичних курсів: “Проста гістологія”, “Вступ до кардіології”, “Оцінка функції зовнішнього дихання в пульмонологічній та терапевтичній практиці”.
Coursera https://www.coursera.org— один з найвідоміших ресурсів з онлайн-курсами від провідних світових вишів. Усі курси безкоштовні, однак одержати сертифікат по закінченню курсу можна лише за гроші. Є окремий розділ медико-біологічних наук.
Sermo https://app.sermo.com/covid19-barometer  — велика соціальна мережа, створена спеціально для медичної спільноти. У будь-який час можна розповісти колегам про свій досвід та дізнатися, як працюють лікарі в різних куточках світу.
Medtube  https://medtube.net— більше 20 000 медичних відео, зображень та документів медичної тематики. 
Epocrates  http://www.epocrates.com база даних, у якій, зокрема, можна знайти клінічні настанови, нозології, ліки.

Що треба знати батькам про педикульоз

До огляду на педикульоз не можна ставитися формально,
особливо під час його проведення в дитячих колективах,
оскільки саме діти
найчастіше страждають на ураження вошами. Це серйозна
проблема, що викликає низку інфекційних захворювань,
профілактика яких є важливим завданням медичних працівників
дошкільних закладів
Профілактика педикульозу вкрай важлива, адже ураженим може
бути кожний незалежно від соціального становища та віку.
Ураження педикульозом відбувається під час: безпосереднього контакту із завошивленими особами, зде­більшого — з волоссям ураженого; користування спільними речами — одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо.
З ураженої особи воші можуть переповзати на підлогу та інші предмети, де зберігають свою життєздатність протягом двох діб. Тому дитина може інфікуватися педикульозом і в громадському транспор­ті, і в магазині, і в місцях навчання чи відпочинку.
До розмноження вошей призводять:  недотримання правил особистої гігієни; велика скупченість людей; міграція населення.
Педикульоз не є сезонним захворюванням, ураження вошами може відбуватися будь-якої пори року.
Що треба знати про педикульоз?
Педикульоз — паразитарне захворювання шкіри та волосся. На­зва захворювання походить від латинської назви комахи-збудника. На дитині може паразитувати волосяна, платтяна та лобкова воші або деякі з них одночасно. Відповідно до цього розрізняють чоти­ри види педикульозу:
 волосяний;  одежний; лобковий; змішаний.
Змішаний педикульоз — це, наприклад, одночасно волосяний та платтяний тощо.
Найвищий рівень ураженості педикульозом — у дитячих та під­літкових колективах — до 60% від усієї кількості уражених педику­льозом осіб. У вересні ураженість педикульозом у дитячих колек­тивах зростає до 30% від зареєстрованих протягом року.
Воші є переносниками збудників таких захворювань:  висипний тиф — переносять одежні і волосяні воші; хвороба Брілла-Цінссера — спорадичний віддалений ендо­генний рецидив висипного тифу за відсутності педикульозу;  волинська гарячка; зворотний тиф.
Тривалість життя воші становить 20-45 днів. Цикл розвитку
воші має три стадії: яйце — гнида;  личинка; статевозріла воша.
У середньому на добу самиця волосяної воші відкладає 3-7 яєць (гнид), а за все своє життя — близько 300 яєць. Яйце довгастої форми, 1,0-1,5 мм довжини, жовтувато-білого кольору. Воно вкрите особливою клейкою речовиною, тому міцно прикріплюється до волосся або одягу.       Залежно від температури яйця розвиваються протягом:  5 днів — за температури +38 °С;  16 днів — за температури+25 °С.
За температури нижче +25 °С яйця не розвиваються.
Час розвитку личинок — 14-18 днів. Личинка зазвичай сірува­то- коричневого кольору, має три пари лапок з кігтиками, що дає їй змогу міцно триматися на волоссі або тканині.
Середня тривалість життя статевозрілої воші — 34 дні. Опти­мальна температура розвитку +30...+32 °С. Статевозрілі воші мають сі­рувато-коричневе забарвлення, після кровосмоктання — темнішають.
Як виявити педикульоз? Ураження педикульозом відбувається: під час розчісування ді­лянки шкіри, яка свербить від укусів вошей, їхні екскременти потра­пляють у рану. Далі збудники інфекційних захворювань через кров проникають в організм дитини, інфікуючи її.
Симптоми ураження педикульозом: свербіж в місці укусу, який виникає внаслідок подразнення секретом, що виділяють воші під час кровосмоктання; алергічні прояви, спричинені загрубінням шкіри від масо­вих укусів і дії слини воші на шкіру; пігментація шкіри внаслідок тканинних крововиливів і за­пального процесу, спричиненого дією слини воші; розчіси на тілі, що призводять до виникнення вторинних шкірних захворювань — запалення шкіри, екземи.
Небезпечними також є платтяні воші, які, напившись крові ди­тини і утримуючись на її одязі та білизні, переносять збудників хво­роб протягом тривалого часу.
Ураження дорослих людей лобковими вошами — фтиріоз — відбувається під час статевого контакту, а дітей — від уражених дорос­лих, які їх доглядають, через постільну білизну і спільні побутові речі.
Волосяна та одежна воші належать до одного роду і зовні дуже схожі за будовою, однак одежна воша більша ніж волосяна, її забарв­лення світліше. Самці зазвичай дрібніші за самок. Живе платтяна воша у складках, швах білизни й одягу, де відкладає яйця, прикрі­плюючи їх до ворсинок тканини. Яйця можуть приклеюватися та­кож до волосся на тілі людини.
Воші в усіх стадіях розвитку дуже чутливі до температури, зо­крема зниження температури і висока вологість повітря погіршують їх життєздатність. За температури +13 °С воші живуть до семи днів, у воді залишаються живими до двох діб. Температура нижче +25 °С перешкоджає розвиткові яєць.
У разі дуже високої температури тіла у хворої на висипний тиф дитини воші переповзають на здорових, поширюючи захворювання.
Як запобігти педикульозу? Найліпша профілактика педикульозу — запобігання появи вошей.
Для цього необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни: регулярно митися не рідше одного разу на 7-10 днів; змінювати натільну та постільну білизни в ці самі строки або після забруднення з подальшим пранням;  регулярно стригтися і щоденно розчісувати волосся;
 систематично чистити верхній одяг; регулярно прибирати приміщення;  утримувати в чистоті предмети побуту та меблі.
Батьки мають з раннього дитинства формувати у своїх дітей навички особистої гігієни. Крім того слід щоденно оглядати волос­ся та одяг дітей після повернення додому.
Якщо, незважаючи на заходи особистої гігієни, воші та гниди все ж з’явилися, їх необхідно знищити не лише на волоссі, а й на одя­зі, постільній білизні, особистих речах та в усіх приміщеннях, де пе­ребував уражений педикульозом.
Як позбутися педикульозу? Для боротьби з педикульозом застосовують хімічний, механіч­ний та фізичний методи боротьби.
Якщо у дитини виявлено воші в будь-якій стадії розвитку, вона може пройти обробку в місцевому відділенні дезінфектології   Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі — Держ- санепідслужба), де застосовують різні способи знищення вошей і їх­ніх яєць відповідно до стану ураженого. За наявності довідки від медичного працівника дошкільного навчального закладу обробку уражених дітей проводять безкоштовно.
Дезінсекційні заходи (знищення вошей) можна провести й самостійно. Варто зауважити, що під час придбання в аптеці проти- педикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги ін­струкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, віку ураженого тощо.
Під час обробки волосся і наступного їх промивання водою слід уникати потрапляння препарату в очі, рот і ніс.
Після використання протипедикульозних препаратів більшість яєць стають нежиттєздатними, проте деякі з них залишаються  живими. Тому важливо провести їх повне знищення — видалити механічно живі яйця і  воші та ті, що загинули. Для полегшення видалення вошей з волосся необхідно: змочити волосся розчином води та 5-10% столового оцту;  зав’язати поліетиленовою хусткою і рушником; витримати 30 хвилин; промити волосся проточною водою; вичесати густим гребенем загиблих вошей та їхні яйця.
Для дітей молодше п’яти років або тих, у кого є алергічні захворювання, використання протипедикульозних препаратів не рекомендовано. Для видалення в них вошей застосовують лише механічний метод:  миття тіла; вичісування вошей густим гребенем;
 стрижка та гоління. Після вичісування або стрижки волосся збирають на папір і спалюють.
Зважаючи на те що волосяні воші можуть паразитувати не лише на волосяній частині голови, а й на інших частинах тіла, необ­хідно провести повне миття тіла, бажано з використанням миючих засобів, що мають протипедикульозні властивості.
Фізичними методами боротьби з вошами є чищення речей та їх обробка високою температурою. Яйце має щільну оболонку, яка захищає його від впливу різноманітних несприятливих чинників зо­внішнього середовища. Отже, після прання білизну слід кип'ятити у 2%-вому розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин з момен­ту закипання, прасувати з обох боків, особливо шви та складки.
Також для обробки одягу та речей застосовують камерну дезінсекцію, яку проводять відділення дезінфектології Держсанепід- служби.

Лікар про вакцинацію

Коли до педіатра Деніела Саммерза з американського штату Массачусетс звертаються батьки нового маленького пацієнта, він обов’язково запитує їх про вакцинацію. Чи робили щеплення дитині? Чи збираються? Якщо відповідь – ні, лікар одразу чемно попереджає, що їм краще знайти інший медичний заклад для своєї дитини. Бо тут лікарі не приймають пацієнтів, чиї батьки відмовляються від щеплень.
Свою позицію доктор Саммерз обстоює у колонці для рубрики «Каже лікар» на сайті The Daily Beast.
Коли батьки починають сперечатися з лікарем щодо щеплень – це вже питання не лише стандартів турботи про дитину, а й довіри до лікаря, пише Саммерз. Якщо ви не довіряєте педіатру в питанні вакцинації, як ви зможете довіритись йому в інших – складніших – питаннях?
І справа навіть не в тому, пише Саммерз, що відмова від вакцинації – це неправильне, антинаукове рішення, а в тому, що які б докази і факти не наводив лікар, переконати батьків, налаштованих проти, безнадійно.
Упродовж своєї практики, педіатр Саммерз безліч разів відповідав на запитання про безпечність та дієвість вакцин. Це легке питання, каже лікар, адже мало яка тема в медицині є настільки прискіпливо дослідженою, перевіреною і перепровіреною, а докази – такими потужними.
Чи викликає вакцина проти кору, паротиту та краснухи аутизм? – Ні, не викликає. Чи безпечна вакцина проти вірусу папіломи людини? – Так. Чи небезпечний тіомерсал, що використовується як консервант у вакцинах? – Тіомерсал не загрожує громадському здоров’ю – на всі ці питання педіатр Саммерз відповідав багато разів.
З точки зору доказової медицини, вакцинація є беззаперечно корисним втручанням. Проте спалахи у розвинених країнах хвороб, яким можна було запобігти вакцинацією, свідчать, що в уявленнях людей сталася помилка. «Жахлива, трагічна помилка», – каже Саммерз.
Відкидаючи наукові дані, деякі люди, відмовляються від щеплень, і щось доводити їм Саммерз давно покинув. Як показує його практика, навіть найпереконливіші дані не змушують їх критично обдумати своє ставлення. Наука тут не допомагає, констатує лікар. Скільки б досліджень учені не провели, досліджуючи кожну з підозр пацієнтів щодо безпечності вакцин, якщо пацієнти науці не довіряють, то і апелювати в розмові з ними Саммерзу і колегам ні до чого.
Я не хочу повчати людей і вдаватися до аргументу «лікар знає краще», каже педіатр, проте Саммерзу важливо знати, чи поважають батьки дитини його знання і досвід. Якщо вони ставлять під сумнів правильність такої процедури як щеплення, про яку повагу може йтися? Це також не сприяє встановленню довіри між лікарем і пацієнтом.
Звичайно, буває, що батьки та лікар не згодні щодо якихось мір, тоді вони обговорюють подальші дії, обґрунтовуючи свою позицію раціонально. Інколи лікаря Саммерза просять призначити препарати або аналізи, які він не вважає корисними, і він послуговується даними найпереконливіших досліджень, щоби пояснити, чому рекомендує їхній дитині те чи інше.
«У мене немає сумнівів, що ці батьки неймовірно люблять своїх дітей і приймають рішення, що є на їхню думку найкращими для дітей. Це навіть не обговорюється», – пише Деніел Саммерз. Проте, людям, які приходять на прийом до лікаря, треба усвідомлювати, що окрім того, щоб попросити мене поставити підпис чи печатку на рекомендації, яку вони самі собі вигадали, фахівець може запропонувати їм інше вирішення їхньої проблеми. І що те, що пропонує їм лікар, варте уваги. Бо за логікою людей, що відмовляються від щеплень як від чогось небезпечного, лікар, який пропонує вакцинацію, має бути чудовиськом – некваліфікованою і лихою людиною, що зумисно шкодить пацієнтам. Хтось більше вірить публічним людям, наприклад, акторці Дженні Маккарті, яка активно захищає уявлення про шкідливість вакцин. Навіщо тоді взагалі до лікарів ходити?»
Тим часом, доктор Саммерз вперто продовжує призначати і робити своїм клієнтам щеплення. Чому? Причин багато. Серед них і те, що педіатр Саммерз не хоче, аби новонароджений пацієнт підхопив кашлюк, чекаючи в черзі, де інша дитина сильно кашляє. І те, що йому ще не зустрічалася жодна дитина з епіглоттітом (запаленням надгортанника і оточуючих тканин, яке може привести до різкого порушення прохідності дихальних шляхів), і він не хоче, щоб таке колись сталося. А головне, доктор Саммерз, батько чотирьох дітей, знає, що вакцинація – це найдієвіший спосіб захистити дитину від інфекційних захворювань.
У всьому, що він робить, доктор Саммерз апелює лише до досягнень доказової медицини. Якщо ви не довіряєте йому в питання вакцинації, він навряд чи зможе переконати вас, як діяти у серйознішому випадку. Тому доктор категоричний зі своїми клієнтами: або вакцинуйте свою дитину, або не ходіть до нього.

Пам’ятка  “Обережно, кліщі!”

Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка, попереджає Державна санітарно-епідеміологічна служба України.
Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. 
Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, рвоти та порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних наслідків.   Марсельською гарячкою людина може заразитися через укуси інфікованого південного собачого кліща, через кон’юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи в шкіру інфікованих кліщів при розчухуванні.
Як не допустити укусу кліща?
покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла - аби легше було помітити кліщів.
Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу.
Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби, найчастіше це – аерозолі, які відлякують кліщів.
Що робити, якщо кліщ присмоктався?
Якщо ви виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого травмпункту. Якщо це неможливо, видаліть його самостійно: змастіть кліща олією (але не заливайте, щоб не задихнувся), повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини.
Після видалення кліща змастіть ранку розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився, його видаляють стерильною голкою. Після видалення ретельно вимийте руки з милом, а кліща спаліть.
Протягом двох тижнів щоденно замірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі зверніться до лікаря!

Як навчити дитину чистити зуби?

 
Порада 1: Визнайте, що ви не самотні у своїх переживаннях!
Замість того щоб турбуватися після звичних ранкових і вечірніх битв за здорові зуби, визнайте, що подібна поведінка дитини насправді нормально. Краще подумайте про те, як встановити звичку, яка буде жорстко прив'язана до розпорядку дня дитини. Поради нижче допоможуть вам це зробити ефективно.

 

Порада 2: Створіть звичку
Після тривалого дня ритуал підготовки до сну зазвичай організовують змучені батьки. Ваш малюк втомився і вередує, і вам зовсім не хочеться брати участь ще і в битві за чистку зубів. Звучить знайомо? Потрібно рішення? Ви повинні придумати цікаве назву для цього ритуалу, і тоді це може спрацювати! Ритуал підготовки і відходу до сну повинен бути як можна більш спокійним і звичним. Крім того, пам'ятайте: останнє, що повинно торкатися зубів перед сном, — це зубна щітка. Так що обійдіться без перекусів і пиття (не рахуючи води після чищення).

 

Порада 3: Дивіться, перевіряйте, нагороджуйте!
Простий календар, розміщений в кімнаті вашої дитини, також може мати велике значення для формування позитивної звички. Є багато варіантів готових календарів для дітей — з великими цифрами, яскравих, навіть тематичних — з малюнками зубів і того, як їх правильно чистити. Коли ви відзначаєте в календарі день, коли дитина без нагадувань почистив зуби, ви тим самим даєте візуальний сигнал схвалення його дій, здійснюєте контроль і позитивно підкріплюється формується звичку. Так, календар, швидше за все, не спрацює для дитини у віці 2 років і молодше, але діти старше 3 років зазвичай дуже добре реагують на такий підхід до контролю їх дій. Поміщаючи наклейку або смайлик на календар після кожної успішної чищення зубів, ви підтримуєте дитини і забезпечуєте систематичний підхід до оцінки його дій, що дуже швидко сформує звичку, позбавивши вас від докучливих нагадувань і істерик. Цей простий метод зазвичай дуже ефективно працює.

 

Порада 4: Зробіть це самі
Почистіть дитині зуби самі, покажіть приклад.

 

Порада 5: Зробіть чистку зубів після сніданку обов'язкової
Більшість батьків вранці дуже зайняті зборами себе і дітей, щоб вчасно вийти, відвести дитину в садок або школу і при цьому самим не спізнитися на роботу. Але якщо чистити зуби до сніданку, то залишки їжі будуть покривати їх до кінця дня або принаймні до наступного прийому їжі. Якщо ж їжа була липка або солодка, це може швидко призвести до утворення дірок в зубах. Хоча чищення зубів перед сніданком краще, ніж її відсутність в принципі, але все ж таки постарайтеся організувати гігієнічний процес після завершення сніданку.

 

Порада 6: Пийте воду самі і привчіть це робити дітей
Якщо у вашого дошкільника буде складний день з кількома перекусами і без можливості почистити зуби, то попросіть його хоча б випити склянку води  після кожного прийому їжі або перед сном. Постарайтеся якомога раніше привчити дітей до звичайної питної води замість підсолоджених цукром напоїв — здорові звички треба формувати, коли діти ще маленькі.

У прагненні бачити свого малюка пухким і здоровеньким, батьки не рідко перегинають палицю і отримують не просто вгодовану дитину, а дитяче ожиріння. Цей термін вже давно відомий всім педіатрам, і вони з сумом констатують, що з кожним роком цьому захворюванню піддається все більше дітей. Адже воно дуже небезпечно.
Причини і наслідки:
Для того щоб правильно лікувати ожиріння, в першу чергу потрібно з'ясувати, чому воно виникло. Найчастіше причина досить банальна - малюка довго і старанно годували понад поживними і непотрібними продуктами. Інший варіант, регулярно підгодовували фаст-фудом і солодкими газировками. Ну і третій, генетичні порушення та спадкова схильність.
А якщо до цих чинників додати малорухомий режим дня, постійне сидіння біля комп'ютера, ігнорування уроків фізичної культури (що не рідкість) і ранкової зарядки, рано чи пізно зайві кілограми почнуть давати про себе знати.
І ожиріння не тільки естетично непривабливе видовище, в майбутньому воно загрожує серйозними захворюваннями, при тому, як правило, хронічними. Іншими словами - на все життя. Це ризик розвитку цукрового діабету, гіпертонії, дистрофії печінки, серцево-судинних і кісткових патологій, деформації суглобів і хребців і багато інших проблем.
Занижена самооцінка, постійні стреси та депресії, анорексія, психоемоційна нестабільність - загалом, з надмірною вагою у дітей потрібно боротися і докладати всі зусилля до її нормалізації.
Причини і наслідки
Якщо за характером дитина малоактивна, інертна або ледача, запишіть її в яку-небудь фізкультурну секцію: плавання, аеробіка, танці, футбол - підійде все.
Не будь-які обмеження в їжі і фізкультурні навантаження можна використовувати в боротьбі з надмірною вагою, тільки при наявності висновку фахівців. Оскільки ожиріння - це не тільки хронічне переїдання, іноді його провокують абсолютно інші захворювання . Так що все одно перше, що потрібно зробити, це відвідати лікаря.
Несправедливо звинувачувати у надмірній вазі дітей лише батьків, стверджують дослідники.
Раніше вважалося, що саме те, як батьки годують дітей є головним фактором у тому, чи має дитина недостатню або надмірну вагу.
Але як свідчить дослідження, батьки просто підлаштовують свій стиль годування відповідно до природної ваги дитини, яка здебільшого визначається генетично.
Дослідження провели науковці Королівського коледжу Лондона та Університетського коледжу Лондона.
Телевізор у дитячій спальні збільшує ризик ожиріння - вчені
Що таке "чуйне виховання" і як воно може запобігти дитячому ожирінню
Дослідження: батьки рідко визнають ожиріння дітей
Вчені: антибіотики можуть підвищувати ризик дитячого ожиріння

 

Стиль годування
Як свідчить дослідження, існує два способи годування, якими батьки регулюють харчові звички у дітей:
1. Обмеження їжі, що, як вважається, призводить до надмірної ваги, тому що діти переїдають, коли обмеження відсутнє (ефект "забороненого плоду");
2. примус до їжі, що, як вважається, може викликати тривожність у дітей з низьким апетитом, що заважає їм набрати вагу.

 

Страждає кожна третя дитина:
Комаровський розповів про неприємну проблему
Доктор Комаровський розповів сумну статистику дитячого ожиріння. Педіатр на своїй сторінці Instagram розмістив інфографіку, на якій в цифрах показав найбільш поширені звички, які призводять до зайвої ваги у дітей.
На думку Євгена Комаровського, проблему зайвої ваги у дітей, крім неправильного харчування, викликає ще і малорухливий спосіб життя.
Статистичні дані говорять, що багато дітей просиджують мало не третину дня за переглядом телевізора або ж гаджетів, а також дуже мало займаються спортом.
Про дитяче ожиріння в цифрах:
Кожна 3-тя дитина у віці від 2 до 19 років страждає від надмірної ваги або ожиріння.
2/3 дітей протягом дня не мають ніяких фізичних навантажень.
96 % часу, який дитина проводить в початковій школі, не передбачають занять спортом.
7 годин - середній час, проведений дітьми протягом дня перед телевізором, комп'ютером, смартфоном або планшетом.

 

 7 настанов як доглядати за дитячими іграшками під час карантину. 

         
Обрати й придбати для дитини хорошу іграшку — недостатньо. Важливо ще вміти правильно за нею доглядати. Адже за неналежного догляду іграшка може стати причиною різних захворювань у дітей. А в умовах карантину — це особливо актуально. Тож дбаючи про іграшки, ми дбаємо про здоров’я своїх дітей!
7 настанов, як доглядати за дитячими іграшками 
під час карантину
Нові іграшки, які щойно придбали, обов’язково ретельно вимийте з милом протягом 
15 хв під проточною водою з температурою +37 ˚С. Потім висушіть на свіжому повітрі.
Іграшки, якими діти граються на вулиці, зберігайте окремо й мийте ретельніше за інші. Адже разом із такими іграшками в домівку можуть потрапити небезпечні бактерії, віруси і навіть гельмінти.
                       Іграшки, якими дитина грається вдома, зберігайте в контейнерах. Вони оберігатимуть іграшки від скупчення пилу.
Не дозволяйте дитині брати чужі іграшки та давати свої іншим дітям. Особливо це стосується музичних інструментів, як-от сопілки, губні гармошки, та інших, які дитина може брати в рот. Через них збудники різних інфекційних захворювань, і особливо вірусу COVID-19, передаються особливо швидко.
Попросіть старших дітей, аби вони брали іграшки молодших лише чистими руками. Адже бактерії, які не становлять небезпеки для дорослих, можуть викликати захворювання в дошкільників.
Особливо ретельно мийте іграшки, які були з дитиною в лікарні. Більшість бактерій і вірусів можуть зберігатися на поверхні пластикових іграшок понад два дні. При цьому, аби на іграшці залишилися бактерії, варто лише доторкнутися до неї або покашляти поруч.
У домашніх умовах для дезінфекції м’яконабивних іграшок замість бактерицидних опромінювачів використовуйте заморожування. А ліпше на період карантину взагалі вилучити їх з вільного доступу дитини.

 

У той час, як нових випадків зараження коронавірусом стає більше вже за межами Китаю, а в соціальних мережах поширюється неправдива інформація про COVID-19, необхідно вивчати інформацію тільки з надійних джерел та зберігати спокій. 
 Загальні рекомендації для профілактики коронавірусу:
1. Часто і ретельно мийте руки водою і милом. Центри з контролю і профілактики захворювань в США радить мити руки протягом не менше 20 секунд.
2. Якщо немає можливості помити руки з водою і милом, варто використовувати спиртовмісний антисептик для рук - розчин з вмістом спирту 60-80% або з 2% хлоргексидину. Антисептик повинен покривати всю поверхню шкіри рук, обробляти руки треба не менше 30 секунд і особливу увагу приділити нігтям (тут накопичується більше бруду). При першій же можливості помийте руки милом і водою.
3. Не торкайтеся брудними руками очей, носа або рота.
4. Уникайте тісного контакту з хворими людьми і натовпом.
Якщо з'явились симптоми гострої респіраторної інфекції, щоб запобігти зараженню інших необхідно:
залишатися вдома, якщо захворіли;
уникати тісного контакту з іншими людьми;
прикривати рот і ніс серветкою під час кашлю та чхання, а після ретельно мити руки;
регулярно провітрювати приміщення і дезінфікувати поверхні;
будьте на зв'язку зі своїм сімейним лікарем;
використовуйте захисну маску обов'язково, якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить), а також перебуваючи в місцях великого скупчення людей для додаткового захисту.
Правила використання захисної маски:
вона має покривати ніс і рот і щільно прилягати, без відступів по краях;
замінюйте маску, як тільки вона стала вологою;
не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом або обробіть спиртовмісним антисептиком;
замінюйте маску кожні чотири години і не використовуйте маску повторно.
Важливо пам'ятати, що за симптомами коронавірус схожий на гостру респіраторну інфекцію - в основному це лихоманка, кашель, проблеми з диханням. Симптоми можуть проявитися через 2-14 днів після зараження, хоча зараз відомі випадки більш тривалого інкубаційноно періоду. Вірус може викликати запалення обох легенів.
Особам, які подорожують необхідно:
підтримувати гігієну рук;
уникати відвідування ринків тварин і птахів;
уникати відвідування хворих і натовпу;
звернутися до лікаря у разі появи симптомів - кашлю, лихоманки або труднощі з диханням;
також має важливе значення утримуватись від подорожей до Китаю і інших країн, де зафіксовані випадки захварювання коронавірусом.

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
«Запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»
1.  Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.
2.  За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).
3.  Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.
4.  Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.
5.  Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
6.  При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.
7.  Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.
8.  Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.
9.  Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.
10.  Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.
11.  Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник,       цибуля, імбир тощо).
12.  При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.
13.  При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.