Щоб у дитсадках було безпечно, Міністерство охорони здоров’я розробило і затвердило рекомендації про роботу дошкільних закладів на період карантину.
Основні правила та заборони пояснив 29 серпня очільник МОЗ Максим Степанов.
Нагадують, що початком зміни повинен бути обов’язковий температурний скринінг всіх працівників закладу. Вихователі зранку забирають дітей у батьків на території закладу, але за межами будівлі, і так само передавати дітей батькам увечері. На території закладу має бути організоване місце для обробки рук спиртовими антисептиками.
Антисептики мають бути на вході у заклад, а обробка рук повинна відбуватися виключно під контролем працівників дитсадочку. Всі протиепідемічні заходи мають бути організовані в ігровій формі, — підкреслив Максим Степанов.
Нагадаємо, рекомендації діють з травня 2020 року. Детальніше з ними ознайомитися можна за посиланням.
Також читайте на «Освіторія.медіа»: Як працюватимуть дитячі садочки з вересня: рекомендації від UNICEF та МОЗ
ЩО ЗАБОРОНЯЮТЬ В ДИТЯЧИХ САДОЧКАХ?
використання багаторазових тканинних рушників;
м’яких іграшок;
килимів з довгим ворсом;
заходити в середину приміщення у вуличному взутті;
проведення масових заходів та батьківських зборів.
«Ми рекомендуємо розробити графік прогулянок та занять. Аби діти перебували у закладі в різний час і якомога менше між собою контактували. Групи дітей не повинні змішуватися. Варто обмежити заняття та вправи, під час яких діти контактують між собою та не використовувати додатковий інвентар. За можливості, переглянути свій план занять, аби у дітей було менше контактів», — зазначив очільник Міністерства охорони здоров’я.
Він додав, що працівники повинні регулярно мити руки рідким милом або обробляти їх антисептиками не рідше, ніж один раз на дві години після відвідування громадських місць.
В дитячих садочках треба проводити дезінфекцію поверхонь не рідше, ніж через дві години та відразу після завершення заняття. Необхідно провітрювати приміщення не менше 15 хвилин перед відкриттям закладу та почергово провітрювати кімнати протягом дня.
«Якщо ми не хочемо чути про повідомлення, що в нас в дитячому садочку захворіли всі діти, і що садок пішов на самоізоляцію, дуже важливо дотримуватися правил та рекомендацій, які дає Міністерство охорони здоров’я», — підсумував Степанов.
Що зміниться в роботі дитсадків з нового навчального року: МОН розробило рекомендації
Міносвіти розробило інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у новому навчальному році.
Для роботи дитячих садків у 2020/2021 навчальному році обов’язково мають бути заплановані дії щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні.
Рішення щодо відновлення діяльності та функціонування ЗДО ухвалюють регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що залежить від статистики захворюваності у регіоні. За сприятливої ситуації у регіоні дитячі садки працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники закладів.
Відповідно до Закону України "Про освіту" усім закладам освіти надано автономію в організації освітнього процесу, орієнтуючись на попередній досвід, аналіз результатів своєї роботи в минулому навчальному році та усі наявні рекомендації.
Наголошено, що при організації освітньої діяльності вихователям варто звертати увагу, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку, застосовувати його потрібно так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.
Поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування, співбесіди, консультації, засідання батьківського комітету, конкурси тощо), можна застосовувати інноваційні, а саме: "Буккросинг", "Дерево цілей" або "Дерево розвитку групи" та "Батьківська скринька", а також впроваджувати дистанційні форми спілкування.
Необхідною умовою для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, крім корекційно-розвиткових послуг та психолого-педагогічного супроводу, є створення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.
Впровадження дистанційних форм спілкування з батьками на онлайн-платформах та використання мобільних додатків є також прийнятним для дитсадків. Чітко зазначено тривалість і кратність роботи вихователя з дитиною за комп'ютером та гаджетами відповідно до віку і особливостей дитини.
Невід'ємною складовою роботи ЗДО у 2020/2021 навчальному році залишається підвищення кваліфікації педагогічних працівників за різними формами та видами.
МОН у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19.
ТЕЛЕФОНУЙ
ТЕБЕ ВИСЛУХАЮТЬ! ЗРОЗУМІЮТЬ! ПІДТРИМАЮТЬ!
Контактна інформація
установ та організацій, які надають допомогу (безкоштовно)
УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
0 800 507 309;
0 800 502 079 – ДЛЯ ЖИТЕЛІВ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ;
0 800 507 506 або
062 348 03 05 – ДЛЯ ЖИТЕЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ;
НАЦІОНАЛЬНА ДИТЯЧА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) або
772 (з номерів Київстар та life:)
Інформаційні, психологічні та юридичні консультації. Анонімно і конфіденційно
Національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації(безкоштовно )
0 800 500 335 (зі стаціонарного телефону) або 386 (з мобільного)
Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів(консультації надаються на засадах анонімності та конфіденційності; безкоштовно )
0 800 505 501 (зі стаціонарних телефонів в межах України);
527 (з номерів Київстар. МТС, life:) та Beeline)
Пн – пт 10:00 – 21:00.
Сб 10:00 – 18:00.
Національна гаряча лінія з попередження насильства в сім’ї Міжнародного правозахисного центра LaStrada - Україна
0 800 500 33 50
Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІДу
0 800 500 45 10
Лікарі без кордонів «гаряча лінія»
(безкоштовні психологічні консультації, тренінги)
044 253 77 56
Сумський обласний центр соціально-психологічної допомоги (консультації надаються на засадах анонімності та конфіденційності; безкоштовно )
60 18 58
Шановні батьки!
Ми готуємося до відкриття і прийому дітей з 01.06.2020 року.
Дякуємо тим, хто запропонував допомогу.
Доводимо до вашого відома, що:
На виконання постанови головного санітарного лікаря В. Ляшка №25 від 21 травня 2020 року та листа роз’яснення МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ в дитячому садочку
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1.використання багаторазових (тканинних рушників);
2.використання м’яких (м’яконабивних) іграшок;
3.використання килимів з довгим ворсом;
4.перебування у вуличному взуття(без змінного) всередині приміщень;
5.проведення масових заходів (вистав, свят, концертів) за участі дітей з більш, ніж однієї групи та за присутності глядачів (відвідувачів);
6.проведення батьківських зборів (окрім тих, що проводяться дистанційно).
РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:
1.обмежити кількість дітей в групах;
2.мінімізувати кількість дітей, які харчуються одночасно, або одночасно перебувають за одним столом;
3.дезенфікувати поверхні не рідше, ніж кожні 2 години та відразу після закінчення занять;
4.вологе прибирання з використанням миючих та дезінфекційних ( в кінці зміни) засобів;
Доводимо до Вашого відома, що:
Ми не будемо вимагати довідки про стан здоров’я дітей.
Але діти повинні бути здоровими.
Ми будемо намагатися забезпечити максимально комфортне перебування дітей у закладі.
Проте зміни життєдіяльності закладу суттєво змінені:
1.Батькам вхід на територію ДНЗ заборонено;
2.Прийом і видача дітей біля хвіртки центрального входу у відведений час з 7.30 до 8.00. та 16.30-17.30.
3.Обов’язковим є скринінг температури кожної дитини медичним працівником закладу.
Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2℃ або ознаки респіраторних захворювань в дитячий заклад не приймаються.
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ!
Однією з найбільш актуальних проблем насьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект № 8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України. Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
– систематичність (повторюваність) діяння;
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Адміністративна відповідальність за булінг
Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Права та обов’язки здобувачів освіти
У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:
– особи, які постраждала від булінгу (цькування),
– особи, які стали свідком боулінгу,
– особи, які вчинили булінг (цькування).
При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:
– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Права та обов’язки освітян
Педагогічним працівникам та керівникам закладів освіти слід уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітейпро випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:
– розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
– скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;
– забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу також розширились. Відтепер вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю і зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
В Україні діє національна дитяча гаряча лінія (з 12.00 до 16.00)
116 111 або 0-800-500-225.
Що таке "булінг"
та чому про нього треба знати
всім батькам!
Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном “булінг”, пояснюють працівники соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей, – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу
Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити.
Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Скільки дітей страждають від булінгу
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець». У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.
Чому діти стають жертвами булінгу
Психологи визначають декілька основних причин:
Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Булінг в цифрах
За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором’язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.
44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.
Що робити батькам
У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Як допомогти дитині-агресору
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Чому важливо вчасно відреагувати
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу:
- втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
- відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
- втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
- втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
- частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
- частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
- часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
- потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.